Коли була полтавська битва

Полтавська битва найбільша битва Північної війни між військами Царства Російського під командуванням Петра I і шведською армією Карла XII. Відбулася вранці 27 червня (8 липня)

1709 в 6 верстах від міста Полтава в Малоросії (Лівобережна Україна). Рішуча перемога російської армії призвела до перелому в Північній війні на користь Росії і поклала кінець пануванню Швеції як головної військової сили в Європі. Після Битви при Нарві 1700 Карл XII вторгся до Європи і розв’язалася тривала війна з участю багатьох держав, в якій армія

Карла XII змогла просунутися далеко на південь, здобуваючи перемоги.

Після того, як

Петро I відвоював у Карла XII Лівонію і заснував нове місто-фортеця Санкт-Петербург, Карл ухвалив рішення атакувати центральну Росію із захопленням Москви. Несприятливі кліматичні умови завадили в цьому Карлу, який повів свою армію на Москву з півдня, через Україну. До того моменту, коли армія Карла підійшла до
Полтаві, він втратив третину армії, його тили були атаковані козаками і калмиками, перед самою битвою був поранений.

Битва Карлом було програно, і він втік в Османську імперію. У 1708 року стало відомо про зраду гетьмана Мазепи, який листувався з
Карлом XII і обіцяв йому, в разі прибуття на Україну, 50 тис. козацького війська, продовольство і зручну зимівлю. 28 жовтня 1708 Мазепа на чолі загону козаків прибув в ставку Карла. З багатотисячного українського козацтва Мазепі вдалося привести всього близько 5 тисяч осіб. Але й ті незабаром почали розбігатися з похідного табору шведської армії.

Таких ненадійних союзників, яких залишилося близько 2 тисяч, король
Карл XII не зважився використовувати в битві під Полтавою. 30 квітня 1709 шведські війська, що вторглися на територію Росії, почали облогу

Полтави. Її гарнізон у складі 4,2 ​​тис.

солдатів і 2,6 тис. озброєних городян під керівництвом полковника А. С. Келіна успішно відбив ряд штурмів. З квітня по червень шведи зробили 20 штурмів
Полтави і втратили під її стінами більше 6 тисяч чоловік [1]. Наприкінці травня до
Полтави підійшли головні сили російської армії на чолі з Петром.

Вони розташувалися на протилежному від
Полтави лівому березі річки Ворскли. Після того, як 16 червня на військовій раді Петро зважився на генеральний бій, в цей же день передовий загін російських форсував Ворсклу північніше
Полтави, біля села Петрівка, забезпечивши можливість переправи всієї армії.

19 червня головні сили російських військ здійснили марш до переправи і наступного дня перейшли Ворсклу. Петро I розташував армію біля села Семенівка. 25 червня російська армія передислокувалася ще південніше, зайнявши позицію в 5 кілометрах від
Полтави, біля села Яківці. Загальна чисельність двох армій вражала: російська армія налічувала 45 тис.

солдатів і 102 артилерійських знаряддя. Карл XII мав 27 тис. солдатів і 4 знаряддями. Безпосередньо в Полтавській битві брало участь менша кількість військ. З шведської сторони близько 8000 піхоти (18 батальйонів) і 7800 солдатів кавалерії, близько 1000 солдатів нерегулярної кавалерії, а з російської сторони — близько 25 000 піхотинців, частина з яких, навіть будучи присутнім на поле, не брали участь в бойовому зіткненні.

Крім цього з російського боку в бою брали участь кінні підрозділи чисельністю 9000 солдатів і козаків. З російської сторони в бою були задіяні 73 артилерійських знаряддя проти 4 шведських. Заряди для шведської артилерії були майже повністю витрачені за дні облоги

Полтави. 26 червня росіяни почали будувати передову позицію. Було зведено десять редутів, які зайняли два батальйони піхоти. Позаду редутів знаходилися 17 кавалерійських полків під командуванням А.
Д. Меншикова. Карл XII, отримавши відомості про швидкий підході до росіян великого калмицького загону, вирішив атакувати військо Петра до того, як калмики зовсім порушать його комунікації.

Поранений на рекогносцировці 17 червня король передав командування фельдмаршалу К. Г. Реншильду, який отримав у своє розпорядження 20 тис. солдатів. Близько 10 тис. осіб, у тому числі українські козаки Мазепи, залишилися в таборі під Полтавою. У 2:00 ночі 27 червня шведська піхота чотирма колонами рушила на російські редути, за нею слідували шість кінних колон. Після запеклого двогодинного бою шведaм вдалося опанувати тільки двома передовими редутами.
Реншильд справив перегрупування військ, прагнучи обійти російські редути зліва.

При цьому шість правофлангових батальйонів і декілька ескадронів генералів Шліппенбаха і Росса відірвалися від головних сил шведів, відійшли в ліс на північ від Полтави, де були розгромлені кавалерією Меншикова. Прорвавшись через редути, основна частина шведів потрапила під сильний артилерійський і рушничний вогонь з російського табору і безладно відійшла в Будищенська ліс. Близько шостої години ранку Петро вивів армію з табору і побудував її в дві лінії, маючи в центрі піхоту, на правому фланзі кавалерію Меншикова, а на лівому кавалерію генерала Р.
Х. Боура. У таборі був залишений резерв з дев’яти піхотних батальйонів.

Реншильд вибудував шведів напроти російської армії. О 9 годині почався рукопашний бій, російська кіннота стала охоплювати фланги противника.

Під натиском переважаючих сил шведи почали відступ, що перетворився до 11 години в справжню втечу. Меншиков, отримавши до вечора калмицьке підкріплення, переслідував супротивника до Переволочни на березі Дніпра, де було взято в полон близько 16 тис. шведів. У самому битві шведи втратили понад 11 тис.
солдатів. Втрати росіян склали 1345 чоловік убитими і 3290 пораненими.

У результаті Полтавської битви армія короля Карла XII перестала існувати. Сам він з Мазепою сховався на території Османської імперії.

Військова могутність Швеції була підірвана і в Північній війні відбувся перелом на користь Росії.

Коли була полтавська битва?

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *